завлаб

завла́б

-а, ч. і ж., розм.

Скорочення: завідувач (завідувачка) лабораторієї.

Значення в інших словниках

1. завлаб — завла́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. завлаб — ЗАВЛА́Б, а, ч. Те саме, що завлаборато́рії. – Я не вповні обізнаний з розробкою Антона Івановича, – перейшов знову на діловий тон завлаб, – бо він не встиг подати роботу, а тільки повідомив про принцип винаходу (із журн.); Завлаб був досвідченим інженером (з газ.).  Словник української мови у 20 томах