заволока
заволо́ка
I -и, ж.
Суцільна завіса чогось легкого, що заволікає, огортає що-небудь.
II -и, ч. і ж., зневажл.
Зайда, заброда.
|| лайл. Про людину, що багато часу десь вештається, гуляє.
III -и, ж., мед.
Підшкірний розріз із закладеною в нього полотняною тасьмою як засіб лікування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови