загарбати

зага́рбати

див. загарбувати.

Значення в інших словниках

1. загарбати — зага́рбати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. загарбати — ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИ розм. (перев. з рук, силоміць). — Док.  Словник синонімів української мови
3. загарбати — ЗАГА́РБАТИ див. зага́рбувати.  Словник української мови в 11 томах
4. загарбати — Загарбати, -баю, -єш гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Стор. II. 13. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. Стор. II. 13. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру. Уман. у.  Словник української мови Грінченка