Великий тлумачний словник сучасної мови

загасаючий

загаса́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до загасати I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. загасаючий — загаса́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. загасаючий — ЗАГАСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до загаса́ти¹ . Вони раді були послухати страшні бувальщини, що чудово вимальовувалися в уяві людей біля загасаючого вогнища (Тют., Вир, 1964, 16); До міста ми входили на світанку.  Словник української мови в 11 томах