Великий тлумачний словник сучасної мови

заглядати

загляда́ти

-аю, -аєш, недок., заглянути, -ну, -неш, док.

1》 неперех.Дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось.

|| у що, розм. Нашвидку читати що-небудь, шукати довідку і т. ін., дивлячись у якийсь текст.

2》 неперех., перен., розм. Ненадовго заходити, заїжджати куди-небудь або до когось; навідуватися.

3》 неперех., перен. Освітлювати промінням, проникати світлом куди-небудь (про сонце, місяць і т. ін.).

4》 перех., тільки док., діал. Побачити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заглядати — загляда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заглядати — див. дивитися  Словник синонімів Вусика
  3. заглядати — Зазирати, (по кутках) нишпорити, шукати очима; (у що) дивитися; (до кого) вчащати, навідуватися, відвідувати кого.  Словник синонімів Караванського
  4. заглядати — загляда́ти: ◊ загляда́ти до пи́ска → писок  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. заглядати — Не заглядай на чужих жінок, бо й свою згубиш. Застереження чоловікові, який заглядає на інших жінок і не дбає про свою.  Приповідки або українсько-народня філософія
  6. заглядати — душа́ в п’я́ти (п’я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т. ін.) / втекла́ (опусти́лася, схова́лася і т. ін.) чия, у кого і без додатка. Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно.  Фразеологічний словник української мови
  7. заглядати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  8. заглядати — ЗАГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док. 1. неперех. Дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось. — Шукайте… трусіть скрізь! — гукає голова соцьким..  Словник української мови в 11 томах
  9. заглядати — Загляда́ти, -да́ю, -єш сов. в. заглянути, -ну, -неш, гл. 1) Заглядывать, заглянуть, засматривать. Пильно в вічі козакові заглядали. Макс. У світлоньку заглядає та ранесенько. Мет. 133. 2) Видѣть, увидѣть. Да заглянув я й а три голубочки. Грин. III. 583.  Словник української мови Грінченка