Великий тлумачний словник сучасної мови

загодити

загоди́ти

див. загоджувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. загодити — загоди́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. загодити — ЗАГОДИ́ТИ див. заго́джувати.  Словник української мови в 11 томах
  3. загодити — Загоджувати, -джую, -єш сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Н. Вол. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев.  Словник української мови Грінченка