загоювання

заго́ювання

-я, с.

Дія за знач. загоювати і стан за знач. загоюватися.

Значення в інших словниках

1. загоювання — заго́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. загоювання — ЗАГО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. заго́ювати і стан за знач. заго́юватися. Срібна вода знаходить застосування в медицині — для швидкого загоювання ран (Хлібороб Укр., 11, 1963, 47); Строки тимчасової непрацездатності визначаються періодом загоювання ран (Лікар. експертиза.., 1957, 70).  Словник української мови в 11 томах