загоєний

заго́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до загоїти.

|| загоєно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. загоєний — заго́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загоєний — Заго́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. загоєний — ЗАГО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заго́їти. Вздовж спини у нього [звіра] йшов глибокий, ще не зовсім загоєний шрам (Гжицький, Чорне озеро, 1961,87); *Образно.  Словник української мови в 11 томах