загрівати

загріва́ти

-аю, -аєш, недок., загріти, -ію, -ієш, док., зах.

1》 перех. Робити теплим, гарячим; зігрівати.

2》 перех., перен. Морально підтримувати кого-небудь; втішати, підбадьорювати когось.

|| до чого. Заохочувати, закликати, підбурювати до дії і т. ін.

3》 перех., до кого, чого, перен. Викликати інтерес, привертати до себе.

4》 тільки док., неперех. Почати гріти.

Значення в інших словниках

1. загрівати — загріва́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. загрівати — ГРІ́ТИ (передавати своє тепло), НАГРІВА́ТИ, ЗІГРІВА́ТИ (ЗОГРІВА́ТИ), ОБІГРІВА́ТИ, ОГРІВА́ТИ, ВИГРІВА́ТИ, ОТЕ́ПЛЮВАТИ рідше, ОТЕПЛЯ́ТИ рідше, ЗАГРІВА́ТИ діал.; ПРИГРІВА́ТИ (злегка); ПРОГРІВА́ТИ (частково); ПРОПІКА́ТИ, ПРОСМА́ЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
3. загрівати — ЗАГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док,, зах. 1. перех. Робити теплим, гарячим; зігрівати. Велика ватра груди загріває… (У. Кравч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
4. загрівати — Загрівати, -вію, -єш сов. в. загріти, -рію, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть. А чортяка до парубка, давай загрівати його. Г. Барв. 190. Та прихили своє личко, най моє загріє. Гол. IV. 452. 2) Проникнуть со своимъ тепломъ. Туди (в труну) й вітер не завіє, і сонечко не загріє. Мир. 183.  Словник української мови Грінченка