задавнювати

зада́внювати

-юю, -юєш, недок., задавнити, -ню, -ниш, док., перех., розм.

1》 Давати розвиватися (хворобі), не вживаючи своєчасних заходів.

2》 рідко. Зволікати з чим-небудь (з відповіддю на листи, з розглядом справи і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. задавнювати — зада́внювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. задавнювати — Зада́внювати, -да́внюю, -да́внюєш; зада́внити, -да́вню, -ниш, -нять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. задавнювати — ЗАДА́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДА́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. 1. Давати розвиватися (хворобі), не вживаючи своєчасних заходів. 2. рідко. Зволікати з чим-небудь (з відповіддю на листи, з розглядом справи і т. ін.). Бувай здорова і не задавнюй листів (Л. Укр., V, 1956, 220).  Словник української мови в 11 томах
4. задавнювати — Задавнювати, -нюю, -єш сов. в. зада́внити, -ню, -ниш, гл. Запускать, запустить (болѣзнь). Еге, так воно задавнено, то й важко загоїть. Канев. у.  Словник української мови Грінченка