Великий тлумачний словник сучасної мови

задеренчати

задеренча́ти

у, -чиш, док.

Почати деренчати.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. задеренчати — задеренча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. задеренчати — ТРЕМТІ́ТИ (про голос — переривчасто, нерівно звучати), ДРИЖА́ТИ, ВІБРУВА́ТИ, ДЕРЕНЧА́ТИ розм., ДЕРЕНЬКОТА́ТИ (ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ) підсил. розм. — Док.: затремті́ти, задрижа́ти, завібрува́ти, задеренча́ти, задеренькота́ти (задеренькоті́ти).  Словник синонімів української мови
  3. задеренчати — ЗАДЕРЕНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати деренчати. Овечата, зачувши голоси своїх пастушків, задеренчали; руденьке телятко бекнуло (Мирний, IV, 1955, 10); Десь поблизу наче оглушливо стрельнула гармата. Пронизливо задеренчали у вікнах шибки (Шовк.  Словник української мови в 11 томах