Великий тлумачний словник сучасної мови

задиміти

задимі́ти

-млю, -миш; мн. задимлять; док.

Почати диміти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. задиміти — задимі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. задиміти — задиміти закурити (ср)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. задиміти — ЗАДИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. задимля́ть; док. Почати диміти. Усі усілися і задиміли. Через хвилину від диму вікон не стало видно, серед тих хмар чувся прихильний гомін, регіт (Мирний, III, 1954, 289); Почали розкладати багаття й грітися...  Словник української мови в 11 томах