задиханий

зади́ханий

-а, -е.

1》 Який задихався від швидкого бігу, втоми, хвилювання і т. ін.

2》 Уривчастий від бігу, втоми, хвилювання і т. ін. (про голос, розмову).

Значення в інших словниках

1. задиханий — зади́ханий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. задиханий — Засапаний, захеканий.  Словник синонімів Караванського
3. задиханий — Зади́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. задиханий — ЗАДИ́ХАНИЙ, а, е. 1. Який зади́хався від швидкого бігу, втоми, хвилювання і т. ін. Вбігає мій Василько задиханий, блідий, і за ним два чоловіки в хату (Вовчок, 1, 1955, 276); За тином, схований у тінь, Іржав тривожно й лячно кінь...  Словник української мови в 11 томах
5. задиханий — Задиханий, -а, -е Запыхавшійся. Прибігла шинкарка, задихана вся, до мене. МВ. ІІ. 186.  Словник української мови Грінченка