задрипаний

задри́паний

-а, -е, фам.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до задрипати.

2》 у знач. прикм. Який задрипався, забруднив чим-небудь одяг, взуття і т. ін.

3》 у знач. прикм., перен. Нічого не вартий; нікчемний.

|| Який майже нічого не має з майна; злиденний.

Значення в інших словниках

1. задрипаний — задри́паний дієприкметник фам.  Орфографічний словник української мови
2. задрипаний — див. брудний; поганий  Словник синонімів Вусика
3. задрипаний — ЗАБРУДНЕНИЙ; П. нікчемний, затрушений, нічого не вартий; (панок) злиденний.  Словник синонімів Караванського
4. задрипаний — А, -е. Зачуханий, поганий. Улітку він покидає свій завошивлений, зачуханий, свій задрипаний Партизанськ чи Мухоморськ (Ю. Андрухович).  Словник сучасного українського сленгу
5. задрипаний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл.  Словник синонімів української мови
6. задрипаний — Задрі́[и́]паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. задрипаний — ЗАДРИ́ПАНИЙ, а, е, фам. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до задри́пати. Хата по три дні стояла не метена, ..а на господиню гидко й глянути: сорочка чорна, спідниця задрипана. (Коцюб., І, 1956, 26). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах