зайчатник

зайча́тник

-а, ч., мисл.

1》 Мисливець, який полює переважно на зайців.

2》 Гончак, який працює виключно на зайців і не звертає уваги на сліди інших хутрових звірів.

Значення в інших словниках

1. зайчатник — А, ч. Тролейбус. Знаєш, як набридає кожного ранку трястись у зайчатнику?  Словник сучасного українського сленгу