закаляний

зака́ляний

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закаляти.

2》 у знач. прикм. Брудний, у грязюці, лайні і т. ін.

Значення в інших словниках

1. закаляний — зака́ляний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. закаляний — див. брудний  Словник синонімів Вусика
3. закаляний — БРУДНИ́Й (про істоту або річ — покритий гряззю, болотом), ЗАБОЛО́ЧЕНИЙ, ЗАКА́ЛЯНИЙ розм., ЗАДРИ́ПАНИЙ розм. — Хто б це міг.. наслідити брудними чобітьми на паркеті? (О.  Словник синонімів української мови
4. закаляний — ЗАКА́ЛЯНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закаля́ти. Вийшовши з стайні, старий тернув віхтем по постолах, закаляних у гній (Добр., Тече річка.., 1961, 253); *Образно. [Реджі:] Невже ти думаєш, що я буду носити ім’я, що його прилюдно опльовано?...  Словник української мови в 11 томах