Великий тлумачний словник сучасної мови

закатовувати

закато́вувати

-ую, -уєш, недок., закатувати, -ую, -уєш, док., перех.

Замучувати до смерті тортурами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. закатовувати — закато́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. закатовувати — див. карати  Словник синонімів Вусика
  3. закатовувати — Замордовувати, замучувати.  Словник синонімів Караванського
  4. закатовувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати.  Словник синонімів української мови
  5. закатовувати — ЗАКАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Замучувати до смерті тортурами. Заарештували його й закатували разом з цілою групою комуністів (Еллан, II, 1958, 103); — Як тільки що… тільки що не так… закатую. Живим на вогні пряжитиму (Коз., Гарячі руки, 1960, 88).  Словник української мови в 11 томах