закепкувати

закепкува́ти

-ую, -уєш, док., розм.

1》 неперех., з кого – чого і над ким – чим. Почати кепкувати, глузувати з кого-, чого-небудь.

2》 перех., розм. Висміяти кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. закепкувати — закепкува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. закепкувати — ЗАКЕПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. неперех., з кого-чого і над ким-чим. Почати кепкувати, глузувати з кого-, чого-небудь. Уся дружина засміялася, коли кесар зволив закепкувати собі зі Скліра (Оп., Іду.., 1958, 108). 2. перех., розм.  Словник української мови в 11 томах
3. закепкувати — Закепкува́ти, -ку́ю, -єш гл. — з кого. Посмѣяться надъ кѣмъ; начать надъ кѣмъ смѣяться, насмѣхаться.  Словник української мови Грінченка