заклад
I закл`ад-у, ч.
1》 Умова між сперечальниками, за якою той, хто програв, повинен виконати що-небудь; парі.
2》 Гроші, річ і т. ін., на які сперечаються і які є предметом виграшу. Битися об заклад.
3》 Забезпечення одержуваної позички яким-небудь майном, цінностями, що передаються кредиторові; застава (див. застава I).
4》 перен., рідко. Доказ, свідчення чого-небудь.
II з`аклад-у, ч.
Установа з певним штатом службовців і адміністрацією, що працюють в якій-небудь галузі освіти, науки, культури і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови