закличний

закли́чний

-а, -е.

Який закликає, містить у собі заклик (у 1, 2 знач.) або сприймається як заклик.

Значення в інших словниках

1. закличний — закли́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. закличний — (акт) завершальний, кінцевий, (у п 'єсі — ще) останній, фінальний.  Словник синонімів Караванського
3. закличний — ЗАКЛИ́ЧНИЙ (який закликає, кличе, містить у собі заклик, поклик), КЛИ́ЧНИЙ. Задзвонив дзвіночок. І в Ковалівській школі він був теж дзвінкоголосий і закличний, веселий і задерикуватий (Ю. Збанацький); Голос нічної трембіти був кличний і грізний (Л. Первомайський).  Словник синонімів української мови
4. закличний — ЗАКЛИ́ЧНИЙ, а, е. Який закликає, містить у собі заклик (у 1, 2 знач.) або сприймається як заклик. Задзавонив дзвіночок. І в Ковалівській школі він був теж дзвінкоголосий і закличний, веселий і задерикуватий (Збан., Малин.  Словник української мови в 11 томах