заколотитися

заколоти́тися

-очуся, -отишся, док.

1》 тільки 3 ос.Почати колотитися, надмірно битися (про серце).

2》 Почати трястися (від холоду, страху і т. ін.); задрижати.

3》 тільки 3 ос. Почати дуже коливатися; клекотіти (про рідину в посудині, воду в річці і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. заколотитися — заколоти́тися 1 дієслово доконаного виду затрястися; задрижати заколоти́тися 2 дієслово доконаного виду почати колотитися; завирувати  Орфографічний словник української мови
2. заколотитися — див. збиратися  Словник синонімів Вусика
3. заколотитися — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
4. заколотитися — ЗАКОЛОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. тільки 3 ос. Почати колотитися, надмірно битися (про серце). Мар’я почула, що в неї обличчя запалало, шия й голова загорілися, а серце, як пташка у клітці, заколотилося (Мирний, III, 1954, 239).  Словник української мови в 11 томах
5. заколотитися — Заколоти́тися, -чуся, -тишся гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать отъ волненія. Аж заколотилась уся, як побачиш.  Словник української мови Грінченка