закономірний

закономі́рний

-а, -е.

Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами.

Значення в інших словниках

1. закономірний — закономі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. закономірний — Природний, усталений, зумовлений, обгрунтований  Словник чужослів Павло Штепа
3. закономірний — ЗАКОНОМІ́РНИЙ, а, е. Який відбувається відповідно до законів природи або суспільства, зумовлений цими законами. В безмежному просторі здійснюють свій закономірний рух міріади небесних тіл (Наука.., 9, 1961, 11); // Не випадковий, обгрунтований, природний.  Словник української мови в 11 томах