законопачений

законопа́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до законопатити.

Значення в інших словниках

1. законопачений — законопа́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. законопачений — ЗАКОНОПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до законопа́тити. Усі щілини в кузовах автомашин і безтарок були законопачені (Рад. Укр., 1.VІІІ 1951, 1).  Словник української мови в 11 томах