Великий тлумачний словник сучасної мови

законюватися

зако́нюватися

див. законятися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. законюватися — зако́нюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. законюватися — ЗАРОДИ́ТИСЯ (про живі організми — почати своє існування внаслідок певних природних процесів), ЗАЧА́ТИСЯ, ЗАПЛОДИ́ТИСЯ розм., ЗАКОНИ́ТИСЯ діал. — Недок.: заро́джуватися, запло́джуватися, законя́тися (зако́нюватися).  Словник синонімів української мови
  3. законюватися — ЗАКО́НЮВАТИСЯ див. законя́тися.  Словник української мови в 11 томах
  4. законюватися — Зако́нюватися, -нююся, -єшся гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234.  Словник української мови Грінченка