Великий тлумачний словник сучасної мови

закріплюваний

закрі́плюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до закріплювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. закріплюваний — закрі́плюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. закріплюваний — ЗАКРІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до закрі́плювати. Колоди, виходить, лежали нічим не закріплювані, трималися просто завдяки своїй власній вазі (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах