заламаний —
ЗАЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залама́ти 1. На ньому була новенька, щойно випрасована, піджачна пара, новенький, ще не заламаний кеп, новенькі, аж блискучі, гостроносі жовті черевики (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 342).
Словник української мови в 11 томах