залічувати

залі́чувати

-ую, -уєш, недок., залічити, -ічу, -ічиш, док., перех.

1》 Зараховувати, вводити до складу кого-небудь (робітників, службовців, учнів і т. ін.).

2》 Додавати (під час підрахунку).

|| Приєднувати, відносити до чого-небудь.

3》 Визнавати за когось, вважати ким-небудь.

4》 Записувати, відносити на рахунок чого-небудь або чий-небудь.

Значення в інших словниках

1. залічувати — залі́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. залічувати — (учнів) зараховувати, включати до складу, зачисляти; (до героїв) визнавати <�мати, вважати> за; (на рахунок) записувати, списувати, відносити, за-.  Словник синонімів Караванського
3. залічувати — ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.  Словник синонімів української мови
4. залічувати — ЗАЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛІЧИ́ТИ, ічу́, і́чиш, док., перех. 1. Зараховувати, включати до складу кого-небудь (робітників, службовців, учнів і т. ін.). 2. Додавати (при підрахунку).  Словник української мови в 11 томах