заманювати

зама́нювати

-юю, -юєш, недок., заманити, -аню, -аниш, док., перех.

Приваблюючи чим-небудь, заохочувати, спонукати йти кудись, опинятися де-небудь, приєднуватися до когось.

|| перен. Заполоняти (душу, серце), захоплювати чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. заманювати — зама́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заманювати — див. кликати; прихиляти  Словник синонімів Вусика
3. заманювати — Приваблювати, принаджувати; (до гурту) затягати, втягати.  Словник синонімів Караванського
4. заманювати — Вабити, виваблювати, вивабити, повиваблювати, заваблювати, завабити, позаваблювати, зваблювати, звабити, позваблювати, поваблювати, повабити, приваблювати, привабити, поприваблювати, залучувати, залучати, залучити, позалучувати, позалучати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. заманювати — ЗАМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМАНИ́ТИ, аню́, а́ниш, док., перех. Приваблюючи чим-небудь, заохочувати, спонукати йти кудись, опинятися де-небудь, приєднуватися до когось.  Словник української мови в 11 томах