замовчувати

замо́вчувати

-ую, -уєш, недок., замовчати, -чу, -чиш, док., перех.

З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що-небудь, не розповідати, не згадувати про когось, щось.

Значення в інших словниках

1. замовчувати — замо́вчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замовчувати — Промовчувати, обминати мовчанкою; (хиби) приховувати, не розповідати <�не згадувати> про.  Словник синонімів Караванського
3. замовчувати — МОВЧА́ТИ (нічого не говорити; зберігати щось у таємниці), НІМУВА́ТИ заст., НІМО́ТСТВУВАТИ заст.; ЗАМО́ВЧУВАТИ (з певною метою обминати мовчанкою щось); ПОМО́ВЧУВАТИ розм., ПОМО́ВКУВАТИ розм. (ухиляючись, утримуючись від розмов). — Док.  Словник синонімів української мови
4. замовчувати — ЗАМО́ВЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМО́ВЧАТИ, чу, чиш, док., перех. З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що-небудь, не розповідати, не згадувати про когось, щось.  Словник української мови в 11 томах