Великий тлумачний словник сучасної мови

заморити

замори́ти

I див. заморювати.

II -морю, -мориш, док., спец.

Пофарбувати морилкою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заморити — замори́ти 1 дієслово доконаного виду довести до загибелі; втомити замори́ти 2 дієслово доконаного виду пофарбувати морилкою  Орфографічний словник української мови
  2. заморити — замори́ти черв’яка́. Вгамувати голод, перекусити. Заморивши черв’яка, козацтво запалило люльки і повело розмову (О. Стороженко); Тимко стояв осторонь за дверима. В нього зовсім не було чим заморити черв’яка. А їсти так хотілося (І. Цюпа).  Фразеологічний словник української мови
  3. заморити — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати.  Словник синонімів української мови
  4. заморити — ЗАМОРИ́ТИ¹ див. замо́рювати. ЗАМОРИ́ТИ², морю́, мо́риш, док., спец. Пофарбувати морилкою.  Словник української мови в 11 томах
  5. заморити — Заморити, -ся см. заморяти, -ся.  Словник української мови Грінченка