заморочувати

заморо́чувати

-ую, -уєш, недок., заморочити, -чу, -чиш, док., перех.

Позбавляти кого-небудь здатності правильно, розумно діяти, думати, сприймати що-небудь; морочити.

|| Дурити, обманювати.

|| Викликаючи почуття кохання, примушувати кого-небудь втратити здоровий глузд, здатність розумно діяти й мислити.

Значення в інших словниках

1. заморочувати — заморо́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заморочувати — Ую, -уєш, недок. Незрозуміло поводитись. От заморочує — прямо цирк на дроті.  Словник сучасного українського сленгу
3. заморочувати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. заморочувати — ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позбавляти кого-небудь здатності правильно, розумно діяти, думати, сприймати що-небудь; морочити.  Словник української мови в 11 томах