замурчати

замурча́ти

-чу, -чиш, док. перех. і неперех.

1》 Почати мурчати (про котів і т. ін.).

2》 перех. Забурмотати що-небудь нерозбірливе (про людей).

Значення в інших словниках

1. замурчати — замурча́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. замурчати — Замурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Заворчать.  Словник української мови Грінченка