замучений

заму́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до замучити.

Значення в інших словниках

1. замучений — заму́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. замучений — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
3. замучений — Заму́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)