замішка

I з`амішка-и, ж.

1》 Рідка страва з борошна, запареного окропом і звареного.

2》 с. г. Напіврідка суміш різних кормів для годування худоби.

II зам`ішка-и, ж., розм.

1》 Те саме, що замішання 2).

2》 Перешкода, перепона; затримка.

Значення в інших словниках

1. замішка — за́мішка іменник жіночого роду місиво, мішанина замі́шка іменник жіночого роду збентеження; перешкода розм.  Орфографічний словник української мови
2. замішка — див. мішанина; сварка  Словник синонімів Вусика
3. замішка — 1. місиво, мішанина 2. збентега, див. замішання  Словник чужослів Павло Штепа
4. замішка — ЗАМІША́ННЯ (загальна розгубленість, раптове безладдя), СУМ'ЯТТЯ́, ЗАМІ́ШКА розм., ЗАМІШАНИ́НА діал. В лавах ворога сталося замішання (П.  Словник синонімів української мови
5. замішка — За́мішка, -шки, -шці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. замішка — ЗА́МІШКА, и, ж. 1. Рідка страва з борошна, запареного окропом і звареного. Тітка варили замішку з кукурудзяного борошна (Томч., Готель.., 1960, 86). 2. с. г. Напіврідка суміш різних кормів для годування худоби. ЗАМІ́ШКА, и, ж., розм.  Словник української мови в 11 томах
7. замішка — Замішка, -ки ж. 1) Замѣшательство, путаница, неурядица. Драг. 242. Замішка зробилась. Багато буде замішки. Черк. у. 2) Помѣха. Пішки — нема замішки. Ном. № 11371. 8) Родъ мучнаго кушанья. Угор. Замішка житна на молоці. Вх. Лем. 416.  Словник української мови Грінченка