занепадництво

занепа́дництво

-а, с.

Погляди, настрої, що виражають безнадію, зневіру у власних силах, у прогрес людства і т. ін., характерні для політики й культури періодів занепаду в тій чи іншій ділянці суспільного життя.

Значення в інших словниках

1. занепадництво — занепа́дництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. занепадництво — Занепа́дництво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)