занепалий

занепа́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до занепасти 1).

2》 у знач. прикм. Знесилений, виснажений.

Значення в інших словниках

1. занепалий — занепа́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. занепалий — див. бідний; слабий; хворий  Словник синонімів Вусика
3. занепалий — Занепа́лий, -а, -е Слабаго здоровья, съ надорваннымъ здоровьемъ. Я убогий, занепалий од самої молодости. К. Псал. 203. Його жінка така замліла та занепала. Мир. Пов. II. 53.  Словник української мови Грінченка