занепокоїти занепоко́їти -ою, -оїш, док., перех. Викликати неспокій, тривогу. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках занепокоїти — занепоко́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови занепокоїти — ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ... Словник синонімів української мови занепокоїти — Занепоко́їти, -ко́ю, -ко́їш, -ко́ять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)