зануджений

зану́джений

-а, -е, заст.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до занудити 1).

2》 у знач. прикм. Який виражає нудьгу.

Значення в інших словниках

1. зануджений — зану́джений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. зануджений — Зану́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)