запалати

запала́ти

-аю, -аєш, док.

1》 Почати палати, горіти; спалахнути яскравим полум'ям.

|| Дужче розгорітися.

2》 Яскраво засвітитися, зарожевіти.

|| Спалахнувши, засвітитися.

|| Відбитися, віддзеркалитися на чому-небудь (про промені, барви і т. ін.).

|| Стати яскраво освітленим.

3》 перен. Дуже почервоніти, стати гарячим від хвилювання, сильного переживання і т. ін.

|| З'явитися (про рум'янець).

4》 чим і без додатка, перен. Пройнятися яким-небудь сильним почуттям.

5》 перен. Виникнути, з'явитися; розгорнутися бурхливо, з великою силою.

Значення в інших словниках

1. запалати — запала́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запалати — див. горіти  Словник синонімів Вусика
3. запалати — о́чі запала́ли чиї, у кого, кому. Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т. ін.); хтось обурений, сердитий і т. ін. Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський); — За що ти мене в’яжеш?...  Фразеологічний словник української мови
4. запалати — ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок.  Словник синонімів української мови
5. запалати — ЗАПАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати палати, горіти; спалахнути яскравим полум’ям. Христя затопила в печі; солома зразу запалала (Мирний, III, 1954, 10); Онисько вийняв з кишені справу, викресав вогню у віхоть...  Словник української мови в 11 томах
6. запалати — Запала́ти, -ла́ю, -єш гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156.  Словник української мови Грінченка