запалювати
запа́лювати
-юю, -юєш, недок., запалити, -палю, -палиш, док., перех.
1》 Викликати горіння чого-небудь, видобувати вогонь.
|| також без додатка. Починати топити яким-небудь паливом (піч і т. ін.).
|| Викликати жевріння тютюну (в цигарці, люльці).
|| Засвічувати.
2》 чим, перен. Захоплювати кого-небудь якоюсь ідеєю, власним прикладом і т. ін., викликати у кого-небудь запал, поривання до чогось.
|| на що. Спонукати, надихати кого-небудь до якихось дій.
3》 перен. Викликати яке-небудь сильне почуття.
4》 перен. Викликати появу на чому-небудь блиску, сяйва.
|| Зробити червоним унаслідок хвилювання і т. ін.
5》 тільки док., безос. Пошкодити зерно на стеблі в час посухи чи суховіїв.
6》 мед. Викликати запалення якого-небудь органу або частини тіла.
Великий тлумачний словник сучасної української мови