запарник

запа́рник

-а, ч., спец.

Казан або якийсь пристрій, признач. для запарювання чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. запарник — запа́рник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. запарник — ЗАПА́РНИК, а, ч., спец. Казан або якийсь пристрій, признач. для запарювання чого-небудь. На кожній фермі є кормокухня, обладнана запарниками та іншими потрібними машинами (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах