запасний

запасни́й

I -а, -е.

1》 Заготовлений, залишений як запас (у 1 знач.) або виготовлений на випадок потреби.

|| Виготовлений, зроблений поряд з основним; додатковий.

|| військ. Який перебуває в резерві, резервний.

|| спорт. Який заміняє собою кого-небудь з основного складу команди, признач. для заміни.

2》 діал. Запасливий.

II -ого, ч., спорт.

Гравець, який заміняє собою кого-небудь з основного складу команди, який призначений для заміни.

Значення в інших словниках

1. запасний — запасни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. запасний — (- копійку) жм. припас -ний; (полк) резервний; (хід) про запас, додатковий; ЖМ. (хто робить запаси) запасливий.  Словник синонімів Караванського
3. запасний — [запасний] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. запасний — ЗАПАСНИ́Й, а́, е́. 1. Заготовлений, залишений як запас (у 1 знач.) або виготовлений на випадок потреби. Жук устав; витяг скриньку..  Словник української мови в 11 томах
5. запасний — Запасни́й, -а́, -е́ Запасливый. Ось у Цвіляка можна купити: се люде запасні; а більш нема ні в кого. Камен. у.  Словник української мови Грінченка