Великий тлумачний словник сучасної мови

запетлювати

запетлюва́ти

-юю, -юєш, док., перех., розм.

1》 що.Зав'язати, стягнути петлею; зашморгнути.

2》 кого, перен. Позбавити власної волі, поставити у залежність від кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запетлювати — запетлюва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. запетлювати — I. ЗАВ'ЯЗА́ТИ (зробивши вузол, петлю і т. ін., з'єднати кінці чого-небудь), ЗВ'ЯЗА́ТИ, ЗАШМОРГНУ́ТИ, ЗАПЕТЛЮВА́ТИ розм. — Недок.: зав'я́зувати, зв'я́зувати, зашмо́ргувати.  Словник синонімів української мови
  3. запетлювати — ЗАПЕТЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. 1. що. Зав’язати, стягнути петлею; зашморгнути. Шворку я петлею за руку запетлював (Вишня, II, 1956, 253); *Образно. Нових ідей не захитать. Не засадить за грати, Ані в петлю запетлювать.  Словник української мови в 11 томах
  4. запетлювати — Запетлювати, -люю, -єш гл. 1) Завязать петлей, затянуть петлей; связать. 2) переносно: лишить свободы, забрать въ руки. А шо, запетльовано тебе? Александр. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка