Великий тлумачний словник сучасної мови

запетляти

запетля́ти

-яю, -яєш, док., розм.

Почати петляти, рухатися звивисто, петляючи.

|| перен. Почати плутати, ухилятися від прямої відповіді.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запетляти — запетля́ти дієслово доконаного виду почати петляти розм.  Орфографічний словник української мови
  2. запетляти — ЗАПЕТЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Почати петляти, рухатися звивисто, петляючи. Валка запетляла по тінях між деревами (Стельмах, І, 1962, 32); Запетляла блакитна ріка у лісах (Нагн., Степ.., 1958, 69); // перен.  Словник української мови в 11 томах