запечатувати

запеча́тувати

-ую, -уєш, недок., запечатати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Закриваючи що-небудь, скріплювати печаткою.

|| Вклавши в конверт або обгорнувши папером, заклеювати (лист, пакет і т. ін.).

2》 Накладати державну печатку, пломбу для забезпечення недоторканності чого-небудь або з метою заборони користування чимось; опечатувати.

Значення в інших словниках

1. запечатувати — запеча́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. запечатувати — ЗАПЕЧА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЕЧА́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Закриваючи що-небудь, скріплювати печаткою. У старовину важливі князівські листи і державні послання запечатували свинцевими печатками (Веч. Київ, 27.  Словник української мови в 11 томах
3. запечатувати — Запечатувати, -тую, -єш сов. в. запечатати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Ком. І. 14. Писав, писав, та чим иншим запечатав. Ном. № 6082. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ).  Словник української мови Грінченка