Великий тлумачний словник сучасної мови

заплетений

запле́тений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заплести 1-4).

|| Огороджений плетеним тином.

|| заплетено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заплетений — запле́тений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. заплетений — Запле́тений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заплетений — ЗАПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заплести́ 1-4. Коло баби на печі сиділа маленька Марійка з заплетеною кісочкою, як мишачий хвостик (Стеф.  Словник української мови в 11 томах