запліднений

заплі́днений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запліднити.

2》 у знач. прикм. Здатний до розвитку плоду після запліднення.

|| Здатний давати плоди.

Значення в інших словниках

1. запліднений — заплі́днений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. запліднений — ЗАПЛІ́ДНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заплідни́ти. Ми маємо всі підстави чекати нового високого піднесення нашої поезії, заплідненої животворящою ідеєю, ім’я якій — комунізм (Про багатство л-ри, 1959, 150). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах