запліднювати

заплі́днювати

-юю, -юєш, недок., запліднити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Робити здатним дати плід або потомство (завдяки злиттю чоловічої та жіночої статевих клітин).

2》 перен. Сприяти родючості; засівати землю насінням.

3》 перен. Збуджувати творчу думку, давати те, що стає основою творчої праці, розвитку.

Значення в інших словниках

1. запліднювати — ЗАПЛІДНИТИ викликати запліднення; (жінку) робити матір'ю, (землю) робити родючою, (думку) П. збуджувати, окриляти, надихати.  Словник синонімів Караванського
2. запліднювати — (квіти) запилюватися, (кози) перчити, виперчити, сперчити, поперчити, (люди) злягатися, злягтися, спати, наспати, поспати, (пси) склінчатися, виклінчатися, склінчатися, поклінчатися, (птахи) паруватися, спаровуватися, (риби) нерестися, винерестися...  Словник чужослів Павло Штепа
3. запліднювати — заплі́днювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. запліднювати — ЗАПЛІ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПЛІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити здатним дати плід або потомство (шляхом злиття чоловічої і жіночої статевих клітин). Тичинки утворюють пилок, тобто особливі пилкові зернятка.  Словник української мови в 11 томах