Великий тлумачний словник сучасної мови

започати

започа́ти

див. започинати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. започати — започа́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. започати — ПОЧИНА́ТИ що, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИ до чого, ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯ за що, до чого, з інфін., ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ (ЗАХО́ДИТИСЯ) з інфін., без додатка, ЗАБИРА́ТИСЯ з інфін.  Словник синонімів української мови
  3. започати — ЗАПОЧА́ТИ див. започина́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. започати — Започати см. започинати.  Словник української мови Грінченка