заправник

запра́вник

-а, ч.

1》 Той, хто заправляє пальним і т. ін. машини.

2》 Машина, апарат, що служить для заправлення рідким паливом.

Значення в інших словниках

1. заправник — див. керівник  Словник синонімів Вусика
2. заправник — запра́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. заправник — ЗАПРА́ВНИК, а, ч. Той, хто заправляє пальним і т. ін. машини. Під час заправляння автомобіля із заправочних колонок шофер і заправник повинні знаходитись з надвітряної сторони (Підручник шофера.., 1960, 323).  Словник української мови в 11 томах